Всім привіт! Я вирішив, все-таки взяти участь у конкурсі "Думки про спільноту Steem-BRU (BY-RU-UA)" (хоча я сприймаю це радше як спробу консолідувати всі найкращі ідеї від кожного учасника, який висловив свою думку, для подальшого розвитку даної спільноти). Спочатку я хотів "проморозитися" (це як тільки прочитав про конкурс), але особисте запрошення від @antorv (нехай надіслане, мабуть надіслане всім членам #bru 😄), людини, яку я поважаю за її титанічну працю тут, на Steemit, спонукало мене до того, щоб я не залишався осторонь.
Буквально в попередньому пості я розповів свою історію перебування на Стіміті, то ж той, хто його прочитав, знає, що короткий час (це якщо порівняти із моєю загальною присутністю на цій соціальній блокчейн-платформі, а так десь півроку, це немало) я був відсутній тут.
Чому я пішов? Колись давно я знав зовсім інший Стіміт, чи то може я був інший, адже я більше концентрувався на публікації фотоконтенту, від відверто лажового на самих початках (через відсутність хорошої камери та браку досвіду) до біль-менш пристойного з часом. Я ріс та розвивався разом із нашою соціальною мережею, не надто швидко, бо не присвячував цьому багато часу, але мені це подобалося. Потім, у березні минулого року, тут сталися ті всі неприємні події, які призвели до подальшого хард форку. Але я ще довгий час залишався на платформі, продовжуючи публікувати традиційний для себе контент, тобто фотографії. А потім підтримка тих, хто як і я, спеціалізувався на фото почала падати, більшість знайомих та друзів пішли через це звідси, то ж і я перестав публікувати тут пости.
Восени я почув від @cranium про те, що на Steemit знову зародилося щось цікаве. Малось на увазі "Битва щоденників", #thediarygame. Цей формат не те, щоб був для мене новий, але я використовував його вкрай рідко. Проте я вирішив спробувати, написав декілька постів, проте я не отримав віддачі, а оскільки потрібно було писати лише оригінальні пости, я не хотів витрачати час на марно і закинув ведення щоденника.
Спробував я знову через місяць, цього разу я вирішив спробувати довести справу до кінця і довести, що я можу також добитися успіху у вигляді "жирного" апвоута від @steemcurator01 чи @steemcurator02 (через малий курс @steemcurator06 був лише як "втішний приз). І я написав дуже багато щоденникових постів, доки я не отримав перший такий "лайк", мабуть двадцять чи близько того. Я був на підйомі, чекав, на інші такі апвоути, але не отримував їх. А інших лайкали, то ж я почав нарікати, але так тихенько, лише в своїх постах, то ж це бачили лише ті, хто читали, наприклад @antorv, яка трохи вправила мені мізки 😆. Я перестав це робити і, зціпивши зуби, не здаватись. Я не можу сказати, що @steemcurator01 став врешті-решт сильно апвоутити мене, але я, принаймні перестав цим паритися і став ловити кайф від лотереї 😆.
Тим часом у спільноті #bru почали з'являтися конкурси і в тих, які мені дуже подобалися, я став активно брати участь, а на ті, які подобалися трішки менше, часу вже не вистачало. Чесно кажучи, я брав участь в них більше для задоволення і щоб трохи відпочити від щоденникових постів, бо іноді в мене були дуже нудні дні і мені не хотілося детально описувати як я в себе в будинку день за днем по вечорах мінватою утепляв дах мансарди. А конкурси стали своєрідною віддушиною. Особливо хочу подякувати @filinpaul з його чудовим книжковим конкурсом "Steemit exlibris competition", @knopka145 за "STEEM PLANTS CONTEST", @olesia і @dmitrik за Color Palette Contest, @greatketty (вона щоразу вигадує нові чудові конкурси, не буду всі перераховувати).
Отож, конкурси - це чудово, я тільки за те, щоб їх було багато, лише один мінус від такої великої їх кількості - коли вони запінені вгорі стрічки у нашій спільності, дуже довго треба добиратися до свіжих постів решти членів спільноти)).
А щодо моєї корисності спільноті, крім мого якісного контенту? 😜 Ну, в мене також була думка провести якийсь конкурс, але я дуже не люблю судити, боюся когось образити 😄. Може ще дозрію)) А поки беру активну участь в конкурсах інших.
І ще, щодо "справедливого" розподілу голосів @steemcurator06, то, чесно кажучи, гріх жалітися, за один-два мої пости в тиждень голосують, що, враховуючи, кількість постів за тиждень всіх учасників спільноти, зовсім непогано. Чесно кажучи, якщо не надто спамити постами, то майже кожен хтось тай "лайкне")). То ж я задушив свою внутрішню жабу і не пускаю слину (принаймні публічно 😆) на винагороди за пости інших учасників спільноти, що й рекомендую всім 😉.
Мабуть точно моєму посту не світить бути обраним в якості настільного посібника, як розвивати далі спільноту, бо я мало що тут раджу)). Але якось так сталось, що мої думки зажили власним життям і це знову вийшла якась сповідь. Ну і нехай, може комусь сподобається 😉.
Всі фото мої, просто використав, щоб якось розбити текст 😊.