Я не вишиваю, не гаптую, не плету нічого (тогорічна кофта лежить недоплетена), але все ж вирішила нашребти матеріалу на рубрику Handmade😁
Отже, з минулого поста ви вже дізналися, що на секонді я купила собі чорну легеньку курточку. Вона потрібна мені для поїздки в Париж на виставку дизайну інтер'єру, оскільки погода там не така зимова, як в Україні, і їхати в пуховику не варіант (запарюся), плюс по виставці треба буде ходити зі своїм верхнім одягом на горбі.
Курточка реально невагома, малесенька, легесенька, синтепонова (але тонесенька). Я одразу її запримітила і вирішила взяти. Хоча недолік в ній все ж був: відсутність внутрішніх кишень.
Я прям не можу без внутрішніх кишень, мене прям теліпає, коли їх немає в куртках. Тому вирішила, що пришию собі внутрішні кишені сама. Тим паче, у поїздці внутрішні кишені незамінні, щоб постійно не шарахатися від того, що вуличні злодюжки щось витягнуть. А Париж до чорта кримінальне місто, там багато бідних верств населення, які промишляють таким як pickpocketing.
Отже, вирішено: я пришиваю кишені вручну. Тепер постала задача: знайти, з чого ті кишені розкроїти. Бо ж я якраз днем раніше здала кучу старих речей в бутік-секондгенд😐
Почала я шаритись по шафі — нічого підходящого... А тоді залізла в шухлядку чоловіка, де він дрібнички зберігає. О, бінґо, три носовички! Я тихенько взяла один, і швиденько перерізала його навпіл🙃 Все, матерія є.
Прикріпила розкроєні кишені булавками до курточки, і нумо пришивати їх😊
Ось, що вийшло зліва:
Ось, що вийшло справа:
Кишеня зліва трохи вище розміщена, і ближче до блискавки (для грошей). Кишеня справа трохи нижче розмішена і ближче до бочини (для телефону, щоб він якраз під мою пишну грудину лягав).
Ну все, сьогодні ввечері виїзд, буду випробовувати свої саморобні кишені в польових умовах😆