Привіт. Нарешті вийшло сонечко. Не дарма сонячне світло вважається одним із найкращих антидепресантів. Напевно, я так за ним скучив за останні 3 дні, що дуже зрадів його промінню. Після кількох днів бурчання навіть захотілось посміхатись )
Усі фото з цього посту зроблені з одного із найбільш неприємних подій – походу на роботу. Хоча, ми живемо в той час, що наявність роботи і можливість відчувати хоч якусь стабільність – це справжнє щастя. В останній час я майже постійно їду на роботу автомобілем, це вимушена міра мого ритму життя. А я так люблю ходити на роботу пішки. Мені не важливо чи дощ, чи сніг, під час походу на роботу я не тільки розвіююсь, я заряджаюсь красою та силою природи через яку лежить мій шлях.
Дивлячись на красу осінніх дерев, я вирішив трішки змінити маршрут і пройти через менш людну частину лісопаркової зони. Як винагороду я отримав не тільки гарний та настрій відчуття сили, а й ці прекрасні фото які піднімають настрій. Дивлячись на них, так і хочеться в парк, з какао та коханою людиною. Запропоную сьогодні коханій трішки відпочити зі мною в парку на прогулянці. А поки – піду робити роботу. Усім гарного дня та гарного настрою.