Привіт. Я давно хотів розпочати своєрідну серію розповідей про мініатюрного героя. Колись в мене навіть була спроба, але, якось, через зовнішні фактори, вона зовсім не зайшла. Що ж. Успішний те той же невдаха, який не побоявся спробувати ще раз. То ж погнали…
Hello. For a long time I wanted to start a kind of series of stories about a miniature hero. Once I even had an attempt, but somehow, due to external factors, it did not work at all. Well The successful is the same loser who was not afraid to try again. Let's GO!
Пару слів про «Прилипаку». Це, іграшка сина яка колись була дуже популярна. Через свою форму та конструкцію вона могла займати будь-яку позу. Присоски дають їй змогу прилипати до більшості поверхонь. Про те, що іграшкою активно бавились свідчить одна із ніг Прилипаки. Йому, так це він, відірвали одну присоску. І ця особливість робить його ще більш унікальним.
A few words about "Prylypaka". This is a son's toy that was once very popular. Because of its shape and construction, it could assume any pose. Suction cups allow it to stick to most surfaces. The fact that the toy was actively played with is evidenced by one of Prylypaka's legs. He, that's him, had one suction cup torn off. And this feature makes it even more unique.
Сьогодні у мене з Прилипакою була перша спільна міні прогулянка. Ми відправились випити каву перед початком робочого дні. Все було гарно. Прилипака спокійно собі висів на теплотрасі, поки я думав над вічними темами. Нажаль вічними, і не дуже приємними…
Today, Prilypaka and I had our first joint mini-walk. We went to drink coffee before the start of the working day. Everything was good. Prylypaka calmly hung himself on the heating line while I thought about eternal topics. Unfortunately, eternal, and not very pleasant...
Думав я над сміттям. Невже так важко залишатись людьми на природі? Не розумію як можна залишати сміття в тих місцях де ти відпочиваєш/п’єш/їси. Це те ж саме, що залишати сміття в себе в квартирі. Хоча, можливо в квартирі тих людей які це залишили ще більший безлад.
I was thinking about garbage. Is it so difficult to remain human in nature? I don't understand how you can leave garbage in those places where you rest/drink/eat. This is the same as leaving garbage in your apartment. Although, maybe in the apartment of those people who left it an even bigger mess.
Кожен раз, як я говорю сину викинь в смітник, або не можна викидати речі не в смітник, я сподіваюсь, що хоч трішки цього сміття буде менше в його зрілому житті…
Кожен раз, як я говорю сину викинь в смітник, або не можна викидати речі не в смітник, я сподіваюсь, що хоч трішки цього сміття буде менше в його зрілому житті…
