Привіт, друзі! Сьогодні цілий день падав дощ — із невеликими перервами, а часом і зовсім сильний, тож виходити з дому в таку, я б сказав, псячу погоду зовсім не тягнуло. Зате нарешті я взявся до роботи, яку відкладав увесь тиждень, — почав облаштовувати стелю в останній кімнаті (тобто монтаж вагонку, хоча швидше підготовку до нього).
Там усе не так просто, бо стеля низька, і зашивати її традиційно по кроквах, як ми робили в інших кімнатах, не дуже розумно — простір над головою стане зовсім тісним, хоча ходити буде доволі зручно, просте брак простору може тиснути на мізки. Тому вирішив залишити крокви відкритими, а зашити вже по рівню самої стелі. Але біля дверей і над вікнами залишалися незакриті трикутнички, які не можна було лишати, тож я пів дня ламав голову, як усе це правильно зробити. Зрештою, придумав — і задоволений своєю ідеєю.
Не буду поки розписувати деталі, бо ще не впевнений, як воно вийде на практиці, але думаю, що результат буде гарний і всі недоліки сховаються. Роботи багато: треба було свердлити отвори і в цеглі, і в газоблоці (дюбелі трохи гуляли, довелося залити отвори розплавленим силіконом, використавши дружинин пістолет (вона нам свої поробки клеїть 😄)), ставити дюбелі, вирівнювати рейки — візуально здається, що нічого не змінилося, а часу пішло чимало. Зате коли вже дійде черга до вагонки, буде видно справжній результат. Хоч і тут доведеться попрацювати — підрізати під 45° довгі триметрові планки, але далі піде легше. Коли ця частина буде готова, залишиться тільки підшити вагонку внизу, потім усе заґрунтувати й, можливо, переходити до фарбування.
До речі, вагонку в одній кімнаті і ще трохи іншої сьогодні заґрунтувала дружина, їй теж дуже хотілося внести свою лепту у наш ремонт, раніше просто діти не давали, в сьогодні трохи гралися втрьох, під наглядом Даринки. Гадаю, що завтра ми теж плідно попрацюємо, зважаючи, знову буде дощ 😉.