Всім привіт! Так, я знову вирішив взяти участь у кулінарному конкурсі від @mariam.dariam із стравою з гарбуза 😄. Річ в тому, що цього року (чи вже минулого, якщо точніше) урожай гарбузів у нас був феноменальний. Більшу частину гарбузів з поля повозили до батьків, годувати худобу (хоча частину з них мати продала), а зо два десятки гарбузів я виніс до нас на другий поверх, на зберігання. Бо виявилося що при кімнатній температурі та в сухому приміщенні гарбузи зберігаються набагато краще і довше, ніж надворі чи в сирому підвалі. Але все не всі, деякі псуються швидше і тут головне помітити вчасно, що гарбуз вже під впливом незворотного процесу гниття. Це все починається з дуже маленького враженого місця, яке дуже важко помітити. Але якщо гарбуз почав псуватися, то з певного моменту цей процес відбувається вражаюче, навіть я б сказав страхітливо швидко.
Оце ніхто з нас, ні я, ні дружина не заходили в кімнату, де зберігаються гарбузи, лише кілька днів і я знайшов на підлозі кімнати купку гарбузового слизу і вершок з гарбуза, який не встиг зігнити. А волога, якої виявляється в гарбузі, ще й трохи у стіну увібралася пляма вийшла. Це не смертельно, як робитиметься ремонт, все пошпаклюється і пофарбується, але я зрозумів, що можу втратити контроль над ситуацією. Довелося перевірити усі гарбузи, чи нема ще гнилих. Таких я не знайшов, але знайшов чотири гарбузи із шкіркою, яку трохи продавлював палець. То ж мабуть вони в групі ризику, вирішив я і віддав три гарбузи мамі, для худоби, а один будемо зараз їсти. Звісно, на мою сьогоднішню страву піде лише четвертина гарбуза (вони всі або просто великі, або величезні 🙂), ще з четвертини зваримо суп-пюре (я вже ділився його рецептом в рамках конкурсу), а щодо решти, то побачимо.
Отож, що нам треба? Ось рецепт з дружининого кулінарного зошита:
Отож, яловичину (чи телятина, як хто називає, хоча по факту то була ялівка 😉) нарізаємо на шматки приблизно 3*3 см, попередньо очистивши від плівки та прожилків.
Далі по рецепту: нагріваємо масло в гусятниці. А по факту я знову скористався мультиваркою, а замість масла налив на денце олії)). А далі поставив м'ясо тушкуватися в режимі обсмажування на 15 хвилин.
Поки м'ясо обсмажується, я почистив цибулину і нарізав її на дрібні шматочки.
І почистив та нарізав кубиками моркву:
М'ясо обсмажилося, додаю до нього цибулю, перемішую і ще протушитися на 10 хвилин.
Настав час зайнятися гарбузом:
Розрізав його пополам. На місці розрізу знайшов вражене гниллю місце, дуже мале, то ж інтуїція цього разу мене не підвела).
Половину відкладаю, а іншу половину очищаю від насіння та м'якої сполучної тканини:
М'якоть найкраще вишкрябувати великою ложкою))
Розрізаю гарбуз на смужки, так легше з них обрізати шкірку і нарізаю їх на кубики розмірами як і м'ясо:
Ось така миска вийшла:
Поки залишимо гарбуз осторонь і повернемося да нашого м'яса.
Перець я дав до нього раніше, зараз додаю лавровий лист часник (але цілі зубчики, бо коли їх давити, то цей смак дуже гострий і мене від нього страшенна печія, а цілі зубчики надають дуже цікавий солодкавий смак страві), а кориці цього разу не використовую, бо цей сорт темного пива має відчутний присмак кориці і можна переборщити. Ну і звісно, заливаю все це півлітровою банкою пива 😊.
Як ви можливо помітили, на столі дві банки пива, інша просто посмакувати 😉.
Отож ставлю м'ясо тушитися ще на півтори години (не дві, бо попередні проміжки були довшими у мене, то ж м'ясо вже встигло добряче протушитися).
Плюс-мінус через пів години - хвилин сорок я додав моркву:
А за двадцять хвилин до кінця тушіння - гарбуз, який гарненько перемішуємо з м'ясом та морквою і цибулькою:
Коли час вийшов, пробую чи нормально приготувалися шматки гарбуза що зверху. Трохи ще тверді, то додаю ще десять хвилин до тушіння:
Ще одна контрольна перевірка через пів години (так, я ставив на 10 хвилин, але не одразу пішов перевіряти). Цього разу все добре, страва готова до споживання 😊.
Смачного!
