Знаєте, як воно часто буває: остання прочитана книжка здається найкращою і найцікавішою. От і у мене так. Читаю The Ukraine Артема Чапая, і вона мені найцікавіша. Але вибрати одну-єдину на все життя... Серце підказує, що я повинна вибрати класику. Перевірену десятиліттями, при чому.
Тому мій вибір — роман "1984" англійського письменника і публіциста Джорджа Орвелла.
Обкладинка. 1984: роман / Джордж Орвелл; переклав з англійської Віктор Шовкун; Видавництво Жупанського, 2019. — (серія: Майстри світової прози). — 320 сторінок
Я прочитала цю книжку відносно недавно, у 2020 році (січні-лютому). І рада цьому — бо раніше вона б, можливо, мені так не зайшла. Хоча, про Орвелла я чула здавна.
Перед "1984" я вже ознайомилася з одним із творів письменника, але у форматі аудіокниги. Це був твір Animal Farm (укр.: "Колгосп тварин"; рос.: "Скотньıй двор"). Аудіо було саме російською.
Big Brother Is Watching You
На задній обкладинці можна побачити фото письменника і прочитати трошки про роман
Лого Видавництва Жупанського
Якщо відверто, я б хотіла до кінця життя читати цю книгу в оригіналі. Тоді б і рівень англійської підтримувала:) Ну, але оригіналу в мене немає, тому сфотографувала те, що є.
А тепер про сюжет і цікавинки твору.
Роман-антиутопія, в якому змальовується держава, де повністю відсутні права людини та громадянина як такі, проте існує культ терору й диктатури. У анотації до твору прочитаємо: автор брав за основу свого роману Совєцький Союз. Ні, не Радянський, а Самє Совєцький (притримуюсь цієї думки після низки публікацій Уляни Супрун, ігноруючи напис на обкладинці).
Книжка була певний час заборонена не лише в Союзі, але й у США, до речі!
Головні герої — це Вінстон Сміт, Джулія і такий собі Старший Брат, образ якого прошиває весь твір, наче циганська голка мішковину.
Попри численні шедевральні політичні і побутові сцени, мені найбільше імпонує романтична лінія. Вінстон і Джулія. Цій парочці було абсолютно заборонено крутити любов, зустрічатися чи одружуватися, але навіть під страхом болючої смерті вони це зробили.
Я чогось думаю, що ім'я Джулія тут не випадкове, а як алюзія на шекспірівську Джульєтту (може, я й помиляюся). Але що Джулія, що Джульєтта ослухалися заборони і поринули назустріч коханню, яке принесло загибель (ну, Джулії — моральну загибель, але все ж).
Так, Орвелл і справді написав шедевр. Тому нечесно буде розказувати тут забагато про сюжет і сипати спойлери. Бо раптом хто не читав — прочитайте. Не пошкодуєте.
