Topic of the Week №41 // Bathing Customs of My People

Чи мають українці власні купальні традиції, які б сильно відрізнялись від традицій сусідніх народів та були б особливі? Не думаю.

Лазні (бані) прийшли до нас ще від скіфів і скіфо-сарматів. Вони були глиняними, обпеченими ззовні та зсередини. Всі їли з глиняного горщика? Так-так, він суперово зберігає тепло, і їжа залишається гарячої довше. Саме тому глина для саун — саме те, що було треба в сиву давнину.

Терми — римські лазні — не були типовими для території сучасної України. Натомість, зараз вони є в Косино — моєму улюбленому термо-курорті на Заході України.

За часів Київської Русі були лазні з дерева та смоли, які топилися "по-чорному": піч будували прямо посеред лазні (а віконечко для виходу диму робили вгорі). Русичі також любили після такої лазні стрибнути в ополонку або в кучугуру снігу (все, як і зараз, в принципі). Також використовували віники для "биття" в лазні.

Тому можемо сміливо казати, що "русская баня" насправді руська — бо з Київської Русі.

Але історія історією, а я розповім про свої особисті вподобання щодо купання в цікавих місцях:)

20200912_173000.jpg
Термальні купальні "Жайворонок", місто Берегово, Україна. Купальня з водою, насиченою сірководнем

20200912_172558.jpg

В термальних купальнях Берегово я була у вересні 2020 року. Насправді, ми хотіли в Косино, але там було зачинено — через карантин.

20200912_172921.jpg
Палець "знатного" фотографа зліва

В купальнях ми з Грішкою відмокали, сходили на масаж спини, гріли старечі кості у басейні з водою сорок градусів по Цельсію.

20200912_172747.jpg


Але ці купальні — просто калюжа, якщо порівнювати з оксамитово-лазуровою водичкою Індійського океану... Моя літня поїздка на Мальдівський острів Малахіні Куда Бандос — поки най-найкращий досвід спілкування з водичкою евер.

Сподіваюсь, ще колись проінспектую і Сейшельську водичку:)

А на фото справа ви можете бачити мою "п'яту точку", яка не хоче ні за що в світі вилазити на берег — навіть заради хавчику:)

Вода в Індійському океані настільки чиста, тепла і лагідна, що здається, ніби ти купаєшся у лоні господа бога:)


20210619_140421_01.jpg
Це теж фоточка з Мальдівських островів


Фоточка нижче — приклад мого купання в дуже холодній воді. Відбувся екстрим у готелі "Зелена садиба" в селі Турички на Закарпатті — теж у вересні 2020.

Screenshot_20200913-201734_Photos.jpg

Фото зліва і фото нижче — із однієї серії. Спершу залазиш в гарячий чан із хвоєю, напарюєшся там, аж поки тахикардія не почнеться (LOL), а тоді біжиш стрімголов у холоднючий гірський струмок. Боже, це такий кайф!

Після струмка лягаєш на спеціальній лаві біля чану — відпочити, і щоб серцевий ритм нормалізувався. А тоді повторюєш процедури знову і знову. І знову. Чотири рази — саме воно, більше нетренованим не варто.

Чани я настільки люблю, що планую провести в них кілька годин першого дня 2022 року: саме тому ми зустрічатимемо прийдешній рік в Карпатах (уже все запланували, ю-ху).

20200913_191339.jpg


20191012_201633.jpg
Типова фінська сауна. Територіально: термальні купальні в місті Бухарест, Румунія


THE END :)

H2
H3
H4
3 columns
2 columns
1 column
21 Comments